Може,вість промайне:був такий-то...немає.Ви не вірте,що я передчасно погас.А повірте в мандрівку,яка не минає. Без печалі скажить:він в дорозі до нас

Може,вість промайне:був такий-то...немає.Ви не вірте,що я передчасно погас.А повірте в мандрівку,яка не минає. Без печалі скажить:він в дорозі до нас

Життєва сага М.Братана

додано 16.03.2015

АВТОБІОГРАФІЧНА ДОВІДКА 


           Братан Микола Іванович

Український радянський поет і прозаїк Микола Іванович Братан народився 1 січня 1935 р. в с. Сeменівці Каховського району на Херсонщині в сім'ї хлібороба. В рідному селі Семенівці Каховського району пішов до школи-семирічки восени 1943 року після визволення краю від фашистських загарбників. Далі були незабутні роки навчання в Бериславському педагогічному училищі, який свого часу він успішно закінчив , служба в Армії, праця в бериславській районній газеті, на обласному телебаченні, аж поки в 1971 році його , молодого члена Спілки письменників, обрали керівником обласної письменницької організації, і пробув він на цій посаді 35 літ - рекордний термін для України. Закінчив філологічний факультет (заочне відділення) Одеського університету. Залюбки слухав лекції прекрасних викладачів В. Фащенка, А. Недзвідського, І. Дузя, Наталі Кузякіної, М.Левченка. І. Тараненка. Якщо зважити на те, що й служив він  в Одесі, то вважається до певної міри причетним до цього колоритного міста. У великому томі поетичних творів «Одеське віче» є солідна добірка його поезій.
Микола Братан - лауреат республіканської літературної премії ім. А. Малишка, делегат VI, VII з'їздів СП СРСР та VI, VII, VIII з'їздів СПУ. Був відповідальним секретарем Херсонської організації СПУ. Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медаллю. Член КПРС.
Він є автором майже двох десятків книг, численних публікацій в колективних поетичних збірках, періодиці, перекладачем з російської, білоруської, чеченської, болгарської та багатьох інших мов. Цілий ряд його творів покладено на музику.
Автор збірок «Смаглява Таврія» (1961), «Луни» (1964), «Веселку — людям» (1966), «Поступ» (1968), «Свято на Перекопі» (1970), «Правда хліба» (1973), «У дорозі до вас» (1974), «Від першої особи» (1977), «Я — Сиваш» (1978), «Степові люди» (1979), «Озерниця» (1982), «Добрина» (1984), «Портрет з дороги» (1984), «Небо над долиной» (1985); «Поезії» (1986); повісті «Діждались весілля» (1976); роману «Бережина» (1981).
Натхненне слово письменника - земляка, закоханого в степове безмежжя і людей рідного краю, знаходить відгук у серцях шанувальників художньої літератури.
Пристрасний пропагандист книги, М.І. Братан постійно брав участь у масових заходах по пропаганді багатонаціональної радянської літератури, що влаштовувалися бібліотеками, організаціями книголюбів, книгарнями області.
Пішов з життя 13 березня 2010 року.

Комментариев нет:

Отправить комментарий